Напрямки роботи вчителя - логопеда.

1. Діагностичний напрямок

Діагностична робота вчителя-логопеда є складовою частиною комплексного вивчення дитини. Висновки логопедичного обстеження обов'язково співвідносяться з психологічними, лікарськими, педагогічними спостереженнями. Основна мета цього напрямку – прогноз ймовірних труднощів в навчанні, визначення причин мовленнєвих недоліків. Для цього проводиться вивчення рівня інтелектуального розвитку дитини, аналіз письмових робіт та якісна характеристика помилок при написанні (з 2-го класу), спостереження за учнями у навчальній діяльності, та, за необхідністю, додатково, вивчення рівня сформованості навчальних навичок. Логопедичне обстеження учнів початкових класів може проводитись у взаємодії із психологом навчального закладу.

Діагностична діяльність фахівця упродовж навчального року має на меті вирішення різних завдань, і тому, в залежності від етапу роботи, ми вирізняємо: первинну діагностику, динамічне спостереження, етапну діагностику та поточне діагностування.

Первинна діагностика. Метою цього етапу роботи є визначення рівня мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів початкової ланки, причин та механізмів мовленнєвих недоліків, виявлення учнів, що потребують першочергової спеціалізованої допомоги. Первинна діагностика відбувається протягом усього вересня. За її наслідками та за висновками проводиться зарахування учнів на логопункти та розподіл дітей-логопатів за принципом домінування провідного порушення на групи або підгрупи. На цьому етапі вчитель-логопед заповнює протокол обстеження та логопедичну картку на кожного логопата. Результати первинної діагностики доводяться до відома адміністрацій шкіл та відділу освіти у кінці вересня поточного навчального року.

Динамічне вивчення учнів проводиться з метою відстеження динаміки мовленнєвого та інтелектуального розвитку учня-логопата, визначення відповідності обраних методів та прийомів корекції рівню надбаних мовленнєвих навичок. Проводиться воно у травні. Результати динамічного діагностування співвідносяться з результатами навчальної успішності по мовам (українська та російська).

Етапна діагностика. Це діагностування необхідне для визначенні ефективності корекційного впливу на розвиток учбово-пізнавальної діяльності та констатації результативності набутих мовленнєвих навичок дітей, що відвідують заняття вчителя-логопеда. Результати занотовуються у мовних картках учнів-логопатів. Наслідки етапної діагностики та результати корекційної роботи з учнями-логопатами доводяться до відома класних керівників учнів, що відвідували логопедичні заняття та заслуховуються на педагогічних радах закріплених шкіл двічі на рік.

Поточна діагностика. Вона спрямована на обстеження учнів загальноосвітніх шкіл за запитом батьків, педагогів, спеціалістів шкільних психолого-медико-педагогічних комісій. Часових обмежень таке діагностування не має та проводиться упродовж всього навчального року за необхідністю.

2. Корекційний напрямок

Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовну та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. У залежності від структури мовленнєвого дефекта та ступеню його прояву будується змістовний напрямок корекційної роботи. Основною формою організації логопедичної роботи є групові й індивідуальні заняття. У групи зараховуються діти зі схожою структурою мовленнєвого порушення: це групи дітей із ФНМ, ФФНМ, ЗНМ, заїканням, дислексією та дисграфією. Кількість дітей у групах складає 4–5 чоловік. Групові заняття проводяться у часи, вільні від уроків, з урахуванням режиму роботи школи. Періодичність та тривалість занять залежить від характеру порушення та ступеню його прояву. Теми групових і індивідуальних занять, а також облік відвідування занотовуються у журналі відвідування. Слід зазначити, що вчитель-логопед не тільки проводить корекційні заняття, але й забезпечує корекційно-логопедичний супровід навчання і виховання кожного учня, який потребує допомоги, проводить консультативну роботу з батьками, педагогами.

На цьому етапі слід визначити основні напрямки корекційної роботи:

· усунення різноманітних порушень мовлення та сприяння подоланню обумовленої ними неуспішності з навчання грамоти;

· формування різнобічних уявлень про предмети і явища навколишньої дійсності, збагачення словника, розвиток зв'язного мовлення;

· формування необхідних для засвоєння програмного матеріалу з навчання грамоти вмінь і навичок;

· запобігання вторинних порушень (при читанні та на письмі) та формування просторово-строкових відносин.

Планування корекційно-відновлювальної роботи вчителя-логопеда відбувається з урахуванням аналізу педагогічних, медичних, психологічних спостережень. Тому вчитель-логопед будує свою роботу з урахуванням співпраці із різними спеціалістами (психологами, лікарем-психіатром, стоматологом-ортодонтом та інш.).

Необхідною умовою проведення корекційної роботи з учнями-логопатами є поєднання загальнодидактичних принципів з основними положеннями корекційної педагогіки, вікової і спеціальної психології: комплексності, цілісності; всебічності; системності та динамічності.

Корекційний вплив є набагато ефективнішим, якщо забезпечується взаємодія між учасниками, які реалізують навчально-корекційну програму розвитку учня-логопата. Тобто вчитель-логопед за допомогою рекомендацій, консультацій, залучає в процес корекційного навчання батьків, вчителів, а, за необхідністю, і адміністрацію шкіл.

3. Аналітичний напрямок.

Аналітичний напрямок передбачає аналіз впливу корекційної роботи на мовленнєвий розвиток логопата, та його оцінку, забезпечення взаємодії між фахівцями. Необхідність цього напрямку роботи зумовлена потребою комплексного підходу до проблем дитини, який припускає:

· системний аналіз особистісного, мовленнєвого і пізнавального розвитку учня-логопата, що дозволяє не тільки виявити окремі прояви порушень розвитку учня, але й визначити причини цих порушень, відслідкувати їх взаємвплив;

· створення комплексних індивідуальних корекційно-відновлювальних програм, націлених на взаємозв'язок розвитку і корекції різних сторін особистісного, пізнавального та мовленнєвого розвитку дитини;

· забезпечення спеціалізованого супроводу навчання школярів;

· взаємодію спеціалістів в межах шкільної психолого-медико-педагогічної комісії.

4.Консультативно-просвітницький та превентивний напрямок.

Консультативно-просвітницький напрямок роботи вчителя-логопеда проводиться для надання допомоги батькам, вчителям і адміністрації шкіл з питань усунення існуючих мовленнєвих недоліків учнів-логопатів та попередження вторинних порушень (читання та письма), які заважають учню повноцінно опанувати учбовим матеріалом в межах шкільної програми навчання.

Задачі зазначеного напрямку:

· профілактика вторинних та третинних порушень в розвитку дитини;

· попередження перевантажень молодших школярів;

· підвищення професійної компетентності педагогів з питаннь навчання дітей з відхиленнями у розвитку;

· надання професійної допомоги батькам та учням в вирішенні існуючих проблем;

· залучення педагогів і батьків в процес корекції вад звуковимови.

Для реалізації вищевикладених завдань вчитель-логопед використовує такі організаційні форми роботи: систематичні виступи на батьківських зборах, педагогічних нарадах школи, методичних об'єднаннях вчителів початкової ланки; анкетування батьків, індивідуальне консультування вчителів та батьків за запитом; консультування вчителів і батьків за наслідками обстеження; навчальне консультування з пояснення етапів корекційної роботи та демонстрацією прийомів корекційно-розвиваючих вправ.

5.Організаційно-методичний напрямок.

Цей аспект діяльності вчителя-логопеда складається з підготовки та участі в міських ПМПК, шкільних педагогічних комісіях, методичних об'єднаннях, педагогічних нарадах, оформленні документації. Для участі в ПМПК (в тому числі і для зарахування учня з вадами мовлення на логопедичний пункт) на кожного учня заповнюється мовленнєва картка, або протокол, яка містить основні діагностично значущі характеристики особливостей розвитку дитини (данні педагогічного спостереження та психологічного обстеження, якісна характеристика психічних процесів, відомості про ранній психомоторний та мовленнєвий розвиток дитини, особливості перебігу захворювань, що існують, тощо). Ці дані є необхідними для кваліфікації мовленнєвого порушення за нозологією та визначення структури мовного дефекту).

Як бачимо, в своїй роботі вчитель-логопед активно втручається майже у всі сфери навчального процесу. Він планує свою діяльність в умовах тісної взаємодії фахівців: разом із психологом та класним керівником реалізує комплексні програми корекційного впливу на учня-логопата, бере участь у засіданнях ПМПК, залучається до консультативної та просвітницької роботи з педагогами, батьками, організовує логопедичне обстеження учнів початкової ланки в межах закріпленого освітнього округу.