РОБОТА З МОЛОДИМИ ВЧИТЕЛЯМИ

Перший етап — ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-корекційного процесу.

Другий етап — процес подолання труднощів у професіональній діяльності та початок формування майстерності молодого вчителя.

Третій етап — етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя на попередньому етапі. Молодий вчитель характеризується високим рівнем самостійності, творчим підходом до навчальної діяльності.

На всіх трьох етанах молодий вчитель знаходиться у протиріччі між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку старших колег , керівника методичного об'єднання та керівника Школи молодого учителя.

Кураторству (як перспективному засобу забезпечення професійного становлення педагога) необхідно приділити особливу увагу, адже багато залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення у складних ситуаціях, повірити у власні сили. Педагогічне шефство, наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодими спеціалістами у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, розвиток їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективною.

Основні функції учителя наставника:

• Професійно-освітні (наставник надає допомогу молодому вчителю в удосконаленні його професійних умінь, підвищенні рівня загальнонаукової та методичної підготовки, у формуванні педагогічної спостережливості й уяви, педагогічного такту);

• виховна (наставник активно виливає на формування ціннісних орієнтацій, залучення до системи самоосвітньої роботи);

• функція виливу авторитету наставника (ґрунтовно вивчивши здібності молодого вчителя, його нахили, інтереси, ставлення до колективу тощо, наставник повинен намагатися стати авторитетом для нього, стимулом для його самовиховання, більш швидкого включення до колективу);

• самоосвітня (наставник вчиться сам для того, щоб допомогти молодому вчителю бути в курсі новітніх досягнень у галузі психологічної і педагогічної науки, викладання, методики спеціальних дисциплін).

Педагогічне шефство передбачає також виховання в учительської молоді високих моральних якостей, розвиток творчості й самостійності. У процесі спілкування з досвідченим колегою педагог-початківець не тільки переймає досвід, зразки, прийоми праці, а й виробляє власний стиль діяльності.

Особливу увагу наставники приділяють запобіганню негативним проявам поведінки молодого вчителя: зарозумілості, вередливості, зверхньому ставленню до колег, учнів, батьків, безвідповідальності щодо виконання повсякденних обов'язків. І в той же час підтримують ініціативу, творчий пошук.

►► Основні методи роботи, які використовують наставники в ШКОЛІ:

1. Бесіда з молодими спеціалістами за конкретними розділами педагогіки з питань наукового змісту предмета, методики викладання.

2. Обмін думками щодо змісту нових здобутків психолого-логопедиччної науки, педагогічної практики.

3. Спільне моделювання системи занять з теми або окремого заняття, консультації, виступу, діагностики.

4. Випереджувальне проведення занять для молодого колеги.

5. Консультування молодого вчителя щодо організації навчально-корекційного процесу.

6. Спільна підготовка з питань добору дидактичного матеріалу.

7. Відвідування занять, заходів із подальшим детальним їх аналізом тощо.

Спостереження, опитування вчителів, вивчення досвіду молодих спеціалістів дозволяють зробити висновок, що в учителів-початківців більшість труднощів носить емоційно-комунікативний характер, серед яких можна виділити такі:

1. Адаптація до педагогічної діяльності.

2. Проблема першого знайомства з дітьми.

3. Вивчення, діагностування дітей-логопатів (в умовах незнання методів виховання чи невміння їх застосовувати).

4. Організація контакту з логопедичною групою.

5. Вибір правильного тону і стилю взаємостосунків.

6. Управління своєю поведінкою у навчальному закладі в різних ситуаціях.

7. Уміння звертатися до дітей у ході педагогічної діяльності.

8. Майстерне володіння словом.

9. Професійно-лексична підготовка.

10. Органічне поєднання дій та спілкування з дітьми.

11. Уміння спілкуватися в різноманітних ситуаціях (на перерві, під час логопедичних занять, проведення батьківських зборів тощо).

12.Уміння діяти оперативно, гнучко.

13.Уміння орієнтуватися в психологічній атмосфері, настроях дітей.

НА ДОПОМОГУ НАСТАВНИКУ

· Разом із молодим спеціалістом глибоко проаналізуйте Положення, Накази, Листи, вимоги до посадових обов′язків учителя-логопеда щодо діяльності учителя-логопеда відділу освіти.

· Допоможіть молодому спеціалісту ознайомитися з вимогами до ведення документації учителя-логопеда шкільних логопедичних пунктів, скласти календарно-тематичні плани відповідно особливостей корекційної роботи різних видів мовленнєвих порушень, звернувши особливу увагу на підбір матеріалу зважаючи на вік і мовленнєві вади дитини.

· Надайте допомогу у підготовці до логопедичного обстеження та логопедичних занять, особливо перших, першої зустрічі з дітьми..

· Надайте допомогу у проведенні обліку дітей із мовленнєвими порушеннями, відвідування занять дітьми-логопатами та наданих консультацій.

· Разом підбирайте й готуйте дидактичний матеріал, наочні посібники, тексти задач, вправ, різнорівневих контрольних, самостійних, залікових робіт.

· Відвідуйте заняття молодих спеціалістів із наступним детальним аналізом. Запрошуйте молодого спеціаліста на свої уроки, разом їх обговорюйте, аналізуйте.

· Допомагайте підбирати методичну літературу для самоосвіти, систематизувати її, вивчати та узагальнювати.

· Щиро діліться досвідом роботи, своїми педагогічними знахідками.

· Ніколи не забувайте відмічати позитивне в роботі молодого спеціаліста.

· Навчайте не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виявляти особистий педагогічний почерк.

Пам'ятка молодому вчителеві-логопеду

1. Вивчайте можливості кожного майбутнього вихованця. Пам'ятай: без знання емоційно-психічного стану дитини неможливо досягнути ефективної корекційної логопедичної роботи. Виховання має сприяти мовленнєвому зціленню дитини від вад набутих у попередні роки.

2. Вступаючи в контакт із дітьми, не варто будувати зверхні відносини з ними. Пам'ятайте: навіть малюк у взаєминах із дорослими якоюсь мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних сумісних зусиль учителя-логопеда та дитини-логопата залежить успіх корекційного процесу. Намагайся частіше заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості та потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної праці. Висловлюйте негативне ставлення до дій, вчинків, роботи дитини лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3. Частіше усміхайся. Пам'ятайте: Ваша усмішка при вході до кабінету свідчить про те, що зустріч з дітьми Вам приємна, усмішка створює за позитивний настрій дітей.

4. Плануючи свої перші уроки, подумайте:

•як діти повинні поводитися на занятті, які звички культурної поведінки для цього потрібно спеціально виховувати, а які з уже наявних лише закріпити. Пам'ятайте: якщо педагог не виховує в учнів системи корисних звичок, то на їх місці найчастіше виникають звички шкідливі. Із перших занять виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

•які види робіт будуть використані й виконані дітьми під час логопедичного заняття, що необхідно зробити для того, щоб завдання виконувалися технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна? Пам’ятайте: більшість різних порушень під час занять відбувається через недостатню завантаженість дітей корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чому навчаться вони, виконуючи ті завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

5. Важливе завдання вчителя–логопеда — передбачати ситуації, які виникатимуть під час занять. Пам'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6. Учіться вислуховувати дитину щодо її ставлення до власних мовленнєвих проблем до. Пам'ятайте: кожен вихованець повинен знати, що ти його вислухаєш, підтримаєш, надаш всю можливу логопедичну допомогу.

7. Пам'ятайте: основне призначення діагностики — правильно визначити напрямки корекційної логопедичної роботи, результати корекційного на дитину, її навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та корекційно-розвивальної діяльності учнів. Здебільшого протягом 20-30-45 хвилин занять учитель-логопед ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог за різними напрямами мовленнєвого розвитку. Пам'ятайте слова А. С. Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої і рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового виконання їх від усієї групи, не забуваючи про повагу до особистості дитини-логопата.

9. Наполегливо оволодівайте навичками самоаналізу логопедичного заняття Пам'ятайте слова В.О. Сухомлинського: «...один із секретів педагогічної творчості й полягає в тому, щоб пробудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як власної навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам'ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки – відвертої, самокритичної, творчої.

Робота з батьками

Успіх корекційного навчання багато в чому визначається тим, наскільки чітко організована наступність роботи логопеда, педагогів та батьків. В логопедичній практиці існують стабільні форми роботи з батьками, які є достатньо ефективними. Це батьківські збори, консультації, показ відкритих занять, оформлення стендів чи папок-пересувок.

Перша організаційна зустріч з батьками проводиться в кінці вересня.>>>>>>

Поради щодо логопедичного обстеження дитини

В процесі бесіди з дитиною логопед налагоджує контакт з нею, націлюючи на живе спілкування. Дитині задають питання, які допомагають виявити її світогляд, інтереси, відношення до оточуючих, орієнтацію в часі й просторі. Бесіда дає певні свідчення про мовлення дитини, встановлює напрямок подальшого детального обстеження різних сторін мовлення. >>>>>>

Методические рекомендации к составлению конспекта логопедического занятия

Рекомендації щодо організації діяльності логопедичної служби >>>>>>

Атестація

Документація (зразки: плани, журнали, бланки, тощо)

Планування логопедичної роботи на навчальний рік на шкільному логопедичному пункті >>>>>>

Сайти для логопедів

Сайт logopediya.com

Імідж - віртуальний методичний журнал

видавництво "Шкільний світ"

Кiлькiсть переглядiв: 3513